Методика криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів

Зі змінами та доповненнями відповідно до вказівки МВС від 21.08.99 N 19/3302

Читать далее «Методика криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів»

Генічеськ приєднався до ковальської спільноти

Приємно констатувати той факт, що до нашого потужного ковальського руху приєднуються усе нові та нові міста України. Так, 27 жовтня цього року у родину ковальських міст держави увійшло ще одне місто Херсонської області – Генічеськ.

Тут вперше відбулося Свято коваля. Ініціював його проведення Артур Соттаєв, директор ПП «Імперія Гефеста». Саме його майстерня уже кілька років поспіль показує і дарує мешканцям та гостям міста коване мереживо з металу. І Артур Соттаєв вирішив на цьому не зупинятися! За підтримки міської ради і ще кількох поціновувачів ковальського мистецтва він організував Свято коваля. На нього були запрошені і представники Кримського відділення Спілки майстрів ковальського мистецтва України.
А ми взяли і приїхали. І хоча, чесно кажучи, погода нас не жаліла: був холодний дощ з пронизливим вітром, але всі кували, спілкувалися і посміхалися. Читать далее «Генічеськ приєднався до ковальської спільноти»

За славними традиціями: Ковальські жнива на Доброму Полі

ГлобусВже вдруге на добропільській землі проходить фестиваль ковальського мистецтва «Ковальські жнива на Доброму Полі». Гостинна Кам`янка минуло річ зібрала їх вперше, а цього року вправні ковалі з Добропілля, Костянтинівки, Краматорська, Донецька з`їхалися до Шилового, аби знову порадувати і місцевих мешканців, і гостей своїми витворами.

Коваль – неабияка персона на селі. У давні часи він навіть мав право поєднати закоханих, якщо поблизу не було священика. Ще кілька років тому здавалося, що це давнє мистецтво іде у небуття. Але давньослов`янський бог ремесел Сварог мав, певно, щодо цього власну думку.
В.І. Бурдук, голова гільдії ковалів Донбасу, почесний гість фестивалю: «Спочатку ковалям просто дозволили встановити свої роботи у парку біля Донецької міської ради. І одразу ж туди пішли люди. Цікавилися, захоплювалися. Сьогодні парк дуже органічно вписався у суворий індустріальний Донецьк, став його окрасою».
До речі, гідне місце у парку кованих фігур посіла робота нашого земляка, ініціатора і натхненника фестивалю, шилівського коваля Віталія Володимировича Чернова. Це сьогодні у нього власна майстерня, а колись випускник училища культури шукав себе в різних іпостасях. Осягнувши ази ковальського мистецтва, Віталій неабияк захопився цим ремеслом, став брати участь у фестивалях, познайомився з різними майстрами, а згодом вирішив проводити фестиваль на батьківщині, запросивши на нього друзів по молоту і наковальні. Читать далее «За славними традиціями: Ковальські жнива на Доброму Полі»

Металеве серце України

Рівенська міська рада вирішила провести 24-26 серпня 2012 Всеукраїнський ковальський фестиваль «Металеве серце України».

Організатори сподіваються, що цей фестиваль стане справжнім святом ковальства і сприятиме відродженню тисячолітньої традиції співпраці ковалів, а також створенню високохудожніх творів та популяризації ковальства серед населення країни. Програма фестивалю обіцяє бути насиченою і змістовною. Заплановано проведення ковальських майстер-класів для всіх відвідувачів заходів.
Особливий статус фестиваль набуває ще й тому, що організатори приурочили його до святкування Дня незалежності України та Дня міста Рівного. Саме цей факт дозволить забезпечити велику кількість, як учасників, так і гостей фестивалю. Читать далее «Металеве серце України»

Li. Загадковий та важливий №3

Літій

Напевно, кожен предмет, явище, відкриття має свого винахідника, «батька». У випадку з такою речовиною, як літій, можна сказати, що у нього є не лише «батько», але і «дідусь» і навіть «прадідусь».

Починається історія літію в кінці вісімнадцятого століття, коли Бразільський учений і мінералог Хосе Боніфацио де Андрада Сильва, здійснюючи наукову подорож по Європі, виявив на копальні Уто в Швеції поблизу Стокгольма два нові мінерали, які він назвав петалітом і сподуменом.
Учений почав вивчати нові мінерали і зіткнувся із загадкою, яку так і не зміг вирішити, — маса відомих елементів виявилася менше маси мінералу! У 1817 році шведський хімік Август Арфведсон провів довгий і ретельний аналіз петаліта. Досить швидко Арфведсон встановив, що на долю трьох вельми поширених елементів – кремнію, алюмінію і кисню – доводиться 96% ваги мінералу. А де ж ще 4%? Після довгих роздумів учений прийшов до виводу, що в мінералі є якийсь лужний метал. На той момент були відомі лише дві подібні речовини – калій і натрій. А оскільки одна з солей нового металу розчинялася у воді в шість разів краще, ніж солі два вищеназваних, Арфведсон, вирішив, що відкрив новий елемент.
Назва для нового металу також була підібрана без довгих коливань. Знахідка була зроблена в каменях, тому вчитель Арфведсона, знаменитий Берцеліус, запропонував назвати її «літій» (від грецького  (Lithos) — камінь). Назва збереглася до наших часів, лише трохи видозмінившись. До цього дня в більшості європейських мов, як і в латині, елемент, що має в періодичній системі Менделєєва атомний номер 3, називається Lithium.
Берцеліус Арфведсон так і не зміг виділити із знайденого їм елементу вільний метал. Його справу, зрозуміло, підхопили колеги. У 1818 році німецький хімік Леопольд Гмелін встановив, що за допомогою солей літію безбарвне полум’я забарвлюється в карміново-червоний колір. Трохи пізніше з’ясувалося, що цей елемент є і в морській воді.
Ну а металевий літій вперше отримав видатний англійський учений Гемфрі Деві в 1818 році електролізом розплавленого гідроксиду літію. Отриманий метал мав сріблисто-білий колір, був м’яким, пластичним і по-своєму унікальним. Літій був і залишається найлегшим зі всіх відомих металів – його щільність майже в 2 рази менше щільності води, в 5 разів – алюмінію, в 15 – залоза і в 20 – свинцю.
Лише через 37 років, в 1855 році, метал літій був отриманий у великих кількостях. Ця знахідка – справа рук німецького хіміка Роберта Бунзена і англійця Августа Матіссена, причому зробили вони свої відкриття окремо один від одного. За прикладом Деві, літій вони отримували шляхом електролізу, лише електролітом в їх дослідах служив вже хлорид літію. У наш час даний метод як і раніше залишається головним промисловим способом здобуття елементу №3.
Родовища і вживання літію на сучасному світі Що стосується родовищ літію, то його промислові запаси можна знайти на всіх континентах нашої планети. Найважливіші з них знаходяться в Австралії, Бразилії, Іспанії, Канаді, Росії, США, Швеції, а також в країнах Південної Африки.
Варто виділити 3 очолюючих компанії, яка контролює майже весь видобуток мінералів літію в світі, – Sons of Gwalia (Австралія), Tanco (Канада) і Bikita Minerals (Зімбабве).
Мінерали літію зажадалися в самих різних галузях виробництва. Зразковий їх вжиток можна розподілити так:
— виробництво вогнетривких виробів – 25%
— виробництво скла – 20%
— виробництво керамічних виробів і глазурі – 20%
— хімічна промисловість – 12%
— металургійна промисловість – 10%
— виробництво скловолокна – 5%
— інші галузі – 8%
Прийнято вважати, що грунтовний поштовх промисловому освоєнню літію дала Перша Світова війна. В ті роки Німеччини катастрофічно не вистачало олова, яке є важливим компонентом антифрикційних сплавів, – сплавів, які призначені для підвищення довговічності поверхонь машин і механізмів, що труться.
Оскільки власних джерел олова в країни немає, німецькі учені довго сушили голову, чим його можна замінити. Вихід був знайдений за допомогою так званого «бана-металу» — сплаву свинцю з літієм, який виявився прекрасним антифрикційним матеріалом.
З тих пір літій зайняв своє тверде місце в металургії як елемент багатьох промислових сплавів. Було також встановлено, що літій покращує і властивості сталей — зменшує розміри «зерен», підвищує міцність. Але оскільки літій практично не розчиняється в залозі і, до того ж, закипає при температурі 1317°c, його широке вживання у виробництві сталей не представляється можливим.
В даний час відомо немало сплавів літію з різними металами. Але пріоритетним напрямом є розробка перспективного сплаву літію з іншим легковагим металом — магнієм.  У чому цінність і перспектива даного сплаву? У його унікальних конструкційних властивостях: якщо в такому сплаві міститиметься не більше 50% магнію, то він буде легко води! Також вченими давно розглядається варіант використання літію як компонент твердого ракетного палива.
Одна з найважливіших сфер застосування літію — це виробництво хімічних джерел струму. Літієві батареї і акумулятори мають одні з найвищих енергетичних показників (наприклад електричну ємкість на одиницю маси) і в даний час використовуються в большистве портативних електронних приладів.
А що ми маємо в перспективі вжитки металевого літію? Аналітики підтверджують зростання попиту на первинні літієві елементи (і на літій металевий в цілому), але, в той же час, відзначають зниження загального вжитку металу відносно літієвих солей.
Лаконічно і ємко визначає значущість літію в сучасній промисловості фраза з «Короткої хімічної енциклопедії»: «За значимістю в сучасній техніці літій є одним з найважливіших рідких елементів».

Антон Биков
15 лютого 2012

II Всеукраїнський фестиваль м.Тернопіль

II Всеукраїнський фестиваль  Ковальського мистецтва буде проходити 14-15 серпня 2010 року в м.Тернопіль на центральній алеї парку ім.. Т. Шевченка (біля Тернопільського ставу).

Участь у фестивалі  Ковальського мистецтва ковальських колективів є безкоштовною.
Місця для здійснення показу своїх художніх виробів усім учасникам фестивалю (ковалям) організаторами надається безкоштовно. Читать далее «II Всеукраїнський фестиваль м.Тернопіль»

Завершився ковальський фестиваль «Слов’янський Базар»

Щойно завершився ковальський фестиваль «Слов’янський Базар» у Вітебську (Білорусь). Вітаємо колег-сябрів!

Ось перші враження Емми Краснобаєвої, однієї з організаторів фестивалю:
“Спасибо за поздравления со “Славянским Базаром” от Союза Кузнецов Украины! Когда ощущаешь, что пусть даже очень далеко, но есть люди родные по духу — это мощная поддержка и стимул к работе.
Мы очень старались. Надеемся, что наши гости увезли с собой хорошие впечатления. Спасибо за украинских кузнецов! Читать далее «Завершився ковальський фестиваль «Слов’янський Базар»»

Номінанти виставки в Івано-Франківську «Орнаментальне ковальство 2006»

Перелік номінантів виставки в Івано-Франківську «Орнаментальне ковальство 2006» Читать далее «Номінанти виставки в Івано-Франківську «Орнаментальне ковальство 2006»»

1 2