Иббзитц

Иббзитц

Четвертий Реїтасиїит — міжнародний ковальський фестиваль — відбувся 16-18 червня 2006 року в містечку Іббзітц (Нижня Австрія). Темою для кування на центральній площі Марктплатц цього року був «Вогонь» (в попередні роки — «Вода» (2000), «Земля»(2002), «Повітря»(2004)). Тема, яка, напевно, найближче відноситься до ковальства, але, як виявилося, доволі складна для її матеріалізації засобами того ж ковальства, Тим не менше, декілька десятків ковалів з різних країн світу на протязі трьох днів спробували за допомогою горна, молотка та наковальні відповісти глядачам та жюрі на запитання — що ж таке вогонь? Десять найкращих робіт було відзначено нагородами — серед них українські ковалі Сашко Буйвідт та Ігор Слободян, а також Дмитро Український, який, хоч і мешкає в Чехії, але виступав під прапором батьківщини.
А тим часом Іббзітц святкував. Концерти за участю місцевих колективів та запрошених виконавців (особливо приємно, що серед всіх вирізнявся буковинський ансамбль народної пісні та танцю «Смеречина») розважали публіку протягом цих днів у всіх місцях, де відбувалися програмні події. А основною з останніх подій цього року було відкриття музею «РеККиМ — світ заліза» — проекту доволі масштабного як для чотирьохтисячного містечка», але цілком достойного, зважаючи на, багатовікову традицію роботи з металом в цьому регіоні.
Бургомістр Іббзітца Иозеф Хофмархер щиро вітав гостей свята та подякував всім спонсорам, які долучилися до проекту, а особливо — пані Вельзер — володарці місцевого підприємства по випуску металевих профілів. Власне, завдячуючи її коштам, Іббзітц перетворився в один із світових центрів сучасного ковальства (хотілося побажати й Україні мати побільше таких меценатів). Перший поверх музею — це інформаційно-туристичний та адміністративний центр, кафе та магазин сувенірів — в основному кованих, а також різьблених, мальованих, паяних, тощо. Другий поверх присвячений історії обробки металу в цих краях. Велика кількість цікавих експонатів показує розвиток ковальства від старовинних часів до сьогодення. Тут представлене життя як потужних підприємств, так і невеличких ковальських майстерень. В окремому залі — експозиція, яка триватиме п’ять років, про життєвий та творчий шлях Альфреда Габермана. Він — мешканець Іббзітца, один з основоположників сучасного художнього ковальства, який виховав по всьому світу безліч учнів-носіїв своєї філософії глибокого вивчення традиційного ковальського ремесла, пошуку нових форм та безкомпромісні” боротьби з непрофесіоналізмом чи відсутністю смаку в архітектурному ковальстві, Спеціально до відкриття виставки була видана книга, яка показує життя майстра та його останні монументальні скульптури, зроблені в Іббзітці, які, до речі, можна було побачити на вулицях міста. Працює тут і школа, прекрасно облаштована сучасними горнами та ковадлами, виконаними за ескізами майстра. Цю школу пані Вельзер передала для маестро Габермана та його учнів. Насправді це — старовинна кузня, яка дістала нового життя. Записуйтесь в чергу, адже для талантів кордонів немає!
Третій та четвертий поверхи з’явилися завдяки реконструкції, проведеної під дахом будови. Тут — інтерактивна зона з. різноманітними стендами з інформацією про залізо та інші метали, їх видобуток, властивості та сфери застосування, про історію розвитку художнього ковальства в світі. Є тут і презентація сучасних майстрів, яка буде оновлюватися кожні два роки. Цього разу музей пропонує відвідувачам знайомство у вигляді фільмів-інтерв’ю та фотографій з майстрами з Італії, Японії, України та Франції — Піппо Контаріно,    Юджи Аояма, Сергієм Полуботьком та Анрі Валлоном.
І кожного дня старовинні кузні Іббзітца — Зонек Шміде, Фарнгрубер Хаммер, Хаммерверк Ейбл, Айнод Хаммер — запрошували гостей спостерігати за захоплюючим видовищем кування сокир, гаків, ломів, лопат та мечів, пригощатись смаженою картоплею з гігантської пательні, знайомитись, спілкуватись, святкувати та вчитись… Нам дійсно є що черпати з цього маленького і мальовничого містечка, яке чекає всіх на фестиваль Реїтасиїит. До зустрічі у 2008!

Сергій Полуботько

Добавить комментарий