Гефайстон

Цього року «Гефайстові» передзвони наковалень святкували чверть століття свого заснування на граді Гельфштин, що в східній Моравії (Чеська республіка). Протягом трьох-чотирьох днів у кінці серпня відбувається один із найбільших ковальських фестивалів. Сюди з’їжджаються ковалі, художники по металу, ювеліри, мистецтвознавці, любителі кованого мистецтва й туристи. Тут ковалі зі всього світу мають змогу продемонструвати свою майстерність, обмінятись досвідом і вміннями. На території старовинного замку Гельфштин наче оживає священне дійство чаклування майстрами вогню й металу над своїми роботами. Мелодійний передзвін і характерний запах паленого вугілля, розмаїття мовних діалогів та ударів молота, — привертають увагу та шанобливе ставлення до древньої професії, аби здобути прихильність божественного покровителя — Гефеста. Окрім цього, тисячі глядачів приїжджають до замку, щоб побачити все це на власні очі, відчути дух і смак творіння рук людських…

«Гефайстон» — безперечно, одне з потужніших, найуспішніших ковальських зібрань європейського та світового масштабу».
Тобіас Шумахер, шеф редактор журналу «Гефайстос», Німеччина

З туманного й дощового повітря, на тлі замкових морів, немовби виринає ціле царство кованої пластики, скульптури з заліза, решітки, інтер’єрні прикраси й інше, що розміщені на трав’янистому оксамиті замкових галявин. Незважаючи на негоду в перші фестивальні дні та деякі «незручності» в облаштуванні житла в наметовому містечку в саду під замком, фестиваль набирав свої оберти…
І те, що фестиваль «Гефайстон» у свій чверть столітній ювілей, — це довготривала історія стосунків між ковалями різних країн, демонстрація творчих робіт, обмін думками, ідеями, планами творчих сил і віянь. Фестиваль зібрав велику кількість учасників з 26 країн світу, які виставили близько 600 експонатів. Приємно відзначити, що загальна тенденція саме цього фестивалю зберігається і розвивається — це розвиток мистецтва металу та синтез в сучасному будівництві, архітектурі й побуті.
Зрештою, то є нагода зустрітися з друзями, яких бачиш доволі нечасто. Якщо зустрічаєшся з людьми роками, і вони стають твоїми добрими знайомими, якщо до тогож між ними багато спільного, особливо. справа, якій присвячуєш життя, то вважаєш їх майже рідними. З численних бесід дізнаєшся, чим нині дихає світ художнього ковальства. Старовинний замок і наметове містечко зближують з природою, тут відчуваєш подих давніх часів.
Фестиваль «Гефайстон» — це мистецький захід високого рівня, що проходить у двох категоріях: демонстрація домашніх робіт і показова двохгодинна демонстрація ковальської майстерності.
Попрацювати майстрам вогню й металу довелося добряче. Цікаві й незабутні майстер-клас та шоу продемонстрував майстер Зігмантас Зілінскас (Литва). Він зробив свічник, в якому з одного цільного куска металу витягувалось до десятка «стеблин» і перепліталось у композиційну завершеність виробу. Оригінальністю ідеї та вирішення «25-х» роковин фестивалю запам’ятався Томас Гохстадт (Австрія), і це було відзначено членами жюрі. Чехи Юрій Рехторік, Вратіслав Черні, Марек Куріл — продемонстрували дійсно технологічну майстерність у виконанні культового виробу «Хрест». Між тим, багато інших авторів також заслуговують на увагу і шану.
Досконалість робіт, створених на очах у глядачів, відрізняється від привезених лаконізмом і образністю пластичного вирішення ідеї, за що глядачі віддячували майстрам бурхливими оплесками.
В рамках фестивалю одного з перших днів (п’ятниця) повноцінним заходом є проведення науково-практичної конференції, де представляються наукові дослідження в галузі ковальства, історичні знахідки, обговорення наболілих проблем з дослідження й збереження матеріальної культури різних регіонів і країн.
Так і цього, ювілейного, року цікавими були виступи авторів: Яна Крби (Валашське межиріччя) — «25 років Гефайстон з нами»; Йозефа Моуя (Франція) — «Французька каталонська асоціація ковалів»; Зденека Вітека (Прага) – «Діяльність об’єднання художників-ковалів, замочників, підкопувачів в Чехії, Моравії, Сілезії в 2006 році»; Юрія Німріхтера (Прага) — «Кош вальські й замкові майстерні центральних художніх ремесел в Празі» та багато інших доповідачів.
Значно менших розмірів ювелірні прикраси, а також зброя експонувались в невеликих галереях, що входять до замкового ансамблю. Представлені експонати в цих категоріях також створювали своєрідний бомонд різних регіонів Європи й Азії, де Україну представляли художникишювеліри Сергій Микита (Володимир-Волинський) і Костянтин Кравчук (Чернівці).
За максимальної задіянності: присутність на виставці, відвідування конференції, майстер-класи, спілкування за склянкою пива з визначними метрами та молоддю, — не помічаєш швидкоплинності часу. Все хороше має своє завершення…У неділю, після обіду— своєрідний ритуал нагородження кращіх робіт в різних категоріях. Вибір для журі був складним і непростим, цікавих робіт було досить багато, і всі вони заслуговували на особливу увагу.
Твори чеських і словацьких майстрів були відзначені дипломами та похвалою журі:
— Павел Златош (класичне ковальство) — диплом глядацьких симпатій;
— Павел Тасовський, Ян Любош (класичне ковальство) — І призове місце;
— Радомир Барта (пластичне мистецтво) — І призове місце;
— Карел Буреш (пластичне мистецтво)— диплом ;
— Христина Габерманова (пластичне мистецтво) (Австрія ) — диплом, ІІ призове місце;
— Міхаель Ернст (пластичне мистецтво) — диплом, III призове місце;
У ювелірному мистецтві членами журі відзначено перемогу: Костянтина Кравчука (Украна) — І місце; Віра Габерманова (Чехія) — II місце.
Категорія «Зброя»: було відзначено майстра-коваля з Узбекистану (Бухара) — Камалова Шокіра.

Демократична організація, можливість поспілкуваш тися з колегами, почути їхню думку, побачити якісні роботи залучають українських митців до участі в «Гефайстоні», стимулюють представити державу на найвищому рівні. Цього року нас було троє. Пошану ковальству склаш дав вижницький художник Ілько Поп’юк (нині старший викладач КДІДПМД ім. Михайла Бойчука), художники-ювеліри Сергій Микита (м. Володимир-Волинський) і Кош стянтин Кравчук (м.Чернівці).

Українські представники завжди беруть участь у конкурсах і майстер-класах. Вони неодноразово ставали призерами в різних категоріях. Наше українське мистецтво ювелірної та ковальської справи багате давніми традиціями, і нам, побратимам по ремеслу, є що показати на європейському та світовому рівні.

Добавить комментарий